На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст.150-151

така ж організація діяла і в Чесниках. Бо не раз хлопці з навколишніх, сіл збиралися разом. Про один з таких зборів, який відбувся 27 вересня 1941 р. у Пукові,автор щоденника записав, що на сільській площі зійшлися січовики з Добринова, Пукова і Чесник. Усі марширували строєм, виконували вправи і вигукували "Слава Україні". А 28 вересня у Рогатині відбулося посвячення символічної могили Слава і молодь з цих сіл масово прибула на свято.
Таку ж символічну могилу було висипано і посвячено у Чесниках на церковному подвір`ї. Організатором цього незабутнього для жителів села духовного свята була молодіжна націоналістична організація під орудою Михайла Петришина. Назвемо її членів: Голубка Ярослав Михайлович, 1924 р. н. Кухар Михайло Федорович, 1922 р. н. Маланчук Ярослав Іванович, 1925 р. н. Росоловський Ярослав Михайлович, 1925 р. н. Томаєр Северин Степанович, 1926 р. н. Федьків Степан Іванович, 1924 р. н. Шеремета Богдан Степанович, 1925 р. н. Шеремета Василь Михайлович, 1924 р. н. Шеремета Марія Степанівна, 1927 р. н. Щодень під вечір у Чесниках масово збиралися юнаки й дівчата і возили чи носили на церковну гору землю. Людська пам`ять зберегли імена тих, хто висипав могилу:
Бойко Василь Михайлович, Маланчук Ярослав Іванович, Віткович Федір Михайлович,  Малиновський Михайло, Віткович Василь Михайлович, Несторко Василь Михайлович, Гривнак Іванна Михайлівна,    Петрів Михайло Лук`янович, Гривнак Ксеня Ільківна,   Петрів Богдан Петрович, Гривнак Мирослава Стахівна, Петрів Северин Петрович, Гривнак Євгенія Степанівна,    Росоловський Дмитро Михайлович, Росоловський Ярослав Михайлович,  Росоловський Петро Михайлович, Гривнак Михайлина Михайлівна, Зайлер Василь Степанович, Слободян Северин Степанович,  Шеремета Ярослав Михайлович, Сухоребський Михайло Васильович , Шеремета Ярослав Олексійович, Шеремета Марія Степанівна Шеремета Василь Михайлович
Шеремета Михайлина Михайлівна, Шеремета Володимир Семенович, Шеремета Северин Семенович, Шулевський Володимир Андрійович, Шеремета Володимир Олексійович.
 
Допомагали юнакам та дівчатам й підлітки. Ось як згадує про насипання могили тодішній підліток (1929 р.н.), тепер учитель-пенсіонер Шеремета Богдан Миколайович: "Землю возили возами і на тачках. Працюювали переважно під вечір, бо вдень кожний мав роботу у своїй господдарці. Ми, підлітки і хлопчаки, теж хотіли приєднатися до корисної справи. Це помітив хтось з юнаків і порекомендував чинити так, як колись у степах козаки: носити землю шапками і висипати на могилу. Ми з радістю прийняли пропозицію, набирали у шапки землі і дружно наносили на могилу.
Освячення могили відбулося в липні 1942 р. Зібралося біля церкви все наше село. Освятили могилу два священики — о. Олекса Базюк і о. Тимко Бариляк".
Маємо згадку про цей урочистий день від тої юної дівчини Гривнак Ксенії Ільківни: "Перед тим, як відкривати могилу у Чесниках, ми хлопці й дівчата, зі співом ходили на освячення могил у сусідні села, зокрема до Данильча і Липиці Горішної. Ми намагалися використати їх досвід і це нам удалося. На освячення могили в Чесниках, на наше запрошення, зібралося багато юнаків та дівчат з усіх близьких сіл. А чесниківчани зійшлися біля церкви від старого до малого. Це був надзвичайний духовний сплеск, який забути неможливо. Мені тодішня подія чимось нагадувала те, що бачила у Києві на Майдані у дні Помаранчевої революції. Ми теж тоді заявили, що ми — нація, яка має свою історію і гідна мати вільну та самостійну свою державу... Всі хлопці, які висипали під церквою могилу, згодом загинули у боротьбі з ворогом нашої землі, віддали своє молоде життя, щоб таки повстала наша Україна, скинула з рук кайдани і піднялася з колін на