На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

148-149

було небезпечно. Школа під його керівництвом підтримувала тісний зв`язок з церквою, учні виховувалися релігійними і богобоязливими. Ра¬зом з церквою провів у Месниках ряд релігійно-патріотичних акцій і заходів, дуже старався привити молоді свідому національну ідею. Був ініціатором освячення символічної могили Українським Січовим Стрільцям.
Народився Юліан Лисяк 10 червня 1906 р. у селі Загір`ї Рогатинського повіту. Дитячі і юнацькі роки проминули у сусідньому селі Явче, куди переселилися його батьки. Гімназію закінчив у Рогатині, а університетські студії відбув у Кракові, в Ягеллонському університеті. Навчався на слов`янській філології і не раз слухав лекції професора видатного українського письменника Богдана Лепкого. У 1932 р. він закінчив університет і став магістром філософії. Але за його політичні погляди, в яких не скривав, що прагне незалежної української держави, поляки заборонили працювати у школі. Тому Юліан Лисяк деякий час проживав у Більшовицях і заробляв на хліб насущний на різних ділянках праці. У 1941 р. збулася його мрія, і він став учителем та управителем Чесникіської школи.
У 1944 р. Юліан Лисяк, рятуючись від більшовицьких репресій, змушений був виїхати на Захід. На жаль, не пощастило взяти з собою дружину Ганну і сина Зеновія, яким довелося зазнати різних життєвих митарств. Деякий час вони обоє жили в Добринівського священика о. Дмитра Хабурського. А доля Юліана Лисяка закинула до Канади. Там він продовжив свою педагогічну діяльність, став відомим для всієї української громади популяризатором творів Тараса Шевченка. Написав і успішно захистив докторську дисертацію на тему: "Архаїзми у творах Т. Шевченка". Захист відбувся в університеті міста Оттави. Там, у Канаді, Юліан Лисяк відійшов у вічність, не доживши до того дня, коли Україна стала незалежною державою, про що мріяв протягом усього свого життя...
Під керівництвом директора Юліана Лисяка у Чесниківській школі в 1941—1944 роках працювали: класоводи - Кичок Марія Григорівна і Тичківська Катерина Михайлівна, математики навчав — Онищук Роман Остапович, а німецької мови — Копцюх Лідія Степанівна. Особисто директор школи, нагадаємо, викладав українську мову й літературу.
Арешт уряду Ярослава Стецька, ув`язнення Степана Бандери, багатьох підпільних провідників, які повіривши німцям, розконспірувалися, свавілля гестапо, високі контиґенти, вивози українців до Німеччини на роботу, хамське ставлення державних чиновників до місцевого, по-збавленого будь-яких людських прав, населення, намагання перетворити Україну в німецьку колонію активізували спротив окупантам. Майже  у кожному селі Рогатинщини організувалися групи національно-свідомих людей, які формували місцеве підпілля. Це були переважно члени ОУН або їхні симпатики. Зародилося підпілля і в Чесниках... На жаль, про саме підпілля чогось суттєвого розповісти не можемо, бо вже ніхто не зберігся з його учасників, але дещо пощастило встановити. Провідником сільського підпілля був уже згаданий у попередніх розділах Петришин Михайло Петрович, колишній в`язень польської тюрми у Бережанах. Йому було лише трохи більше 20-ти років, але досвід підпільної праці вже мав. Десь укінці 1939 або напочатку 1940 р. вступив в ОУН. Власне Михайло Петришин у 1942 р. був організатором Української Народної Самооборони (УНС) у Чесниках.Назвемо її учасників:
Петрів Михайло Лук`янович   Шеремета Степан Федорович
Пилипів Дмитро Михайлович Шеремета Степан Петрович
Росоловський Петро    Шеремета Михайло Семенович
Михайлович
Шеремета Михайло    Шулевський Михайло
Семенович    Андрійович
Шеремета Михайло Федорович
УНС у Чесниках оберігала спокій села, влаштовувала чергування щоночі, остерігаючись нападу польських боївок.які за німців напастували українців. Члени УНС вчилися військового ремесла, володіння зброєю І мали чималий вплив на подальше посилення підпільного руху в селі. Дещо також знаємо про молодіжну націоналістичну організацію у Іесниках. Про неї у своєму щоденнику, що чудом зберігся, згадував політвиховник сотні "Чорноморці" із сусіднього села Добринова Павло Пащетник на псевдо "Кинджал". Кілька слів про нього. Павло Пащетник народився в 1925 р. і вже у 1940 р. належав до молодіжної націоналістичнолї організації "Січ". За свідченням П. Пащетника