На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст. 126-127

Вже 21 вересня у Чесниках  появилися перші кавалерійські загони, що прибули з Козови і Бережан. Великий гурт чесниківчан з червоним прапором та квітами вийшов зустрічати, як тоді казали, своїх визволителів, далеко за село. Попереду йшли дівчата з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику. Окремі юнаки та хлопчаки проводжали червоноармійців аж під Рогатин...
У зв`язку зі встановленням радянської влади на західних землях України, скрізь у населенних пунктах Галичини організовувалися так звані тимчасові виконавчі комітети. Такий комітет було створено і в Чесниках . Його очолив Олексишин Федір Дмитрович, секретарем комітету обрали Луцишина Михайла Васильовича, а членами -Гривнака Василя Григоровича, Онуфрика Дмитра Михайловича, Стрільця Михайла Петровича, Росоловського Степана Микитовича, Журавівську Ганну Михайлівну. Майже всі вони за Польщі аби належали до КПЗУ, або були її симпатиками і прагнули встановлення радянської влади в Галичині. Здавалося, що той час настав, проте то були лише наївні ілюзії, та про ілюзії згодом...
Упершу чергу тимчасовий комітет, що представляв радянську владу, розподілив між безземельними і малоземельними селянами землю, худобу, хлібні запаси і навіть меблі поміщика Франца Мелінського. І тим самим підніс авторитет нової влади. Малоземельні селяни одержали майже 280 га землі, запаслися посівним зерном. Люди тішилися, як діти, бо де таке видано, аби влада безплатно роздавала землю.
Встановивши у селах Галичини радянську владу більшовики подбали про формування організацій політично-ідеологічного спрямування. У листопаді 1939 р. у Чесниках  виникла комсомольська організація. На її перші організаційні збори з Рогатина прибув перший секретар райкому комсомолу Подолянко Іван Денисович. Секретарем новоствореної комсомольської організації села обрали вже відомого вам Михайла Луцишина. Членами ВЛКСМ стали: Качеровський Василь Михайлович, Пастернак Петро Юркович, Паньків Ганна Остапівна, Шеремета Михайло Іванович, Несторко Василь Михайлович, Луцишин Федір Михайлович.
На початку 1940 р. у Чесниках  було обрано сільську раду. Її очолив Веселовський Степан Іванович, секретарем став Сухоребський Михайло Іванович. Маємо можливість назвати й деяких депутатів: Луцишина Миколу Васильовича, Онуфрика Дмитра Михайловича, Луцишина Михайла Васильовича, Журавінського Карла Михайловича, Журавінську Ганну Михайлівну. Всі вони були щирими українцями, бажали своїм землякам добра і в пориві сприйняття перших кроків нової влади наївно вірили, що настав час справжнього народовладдя і демократичних перемін. Окремо скажемо про Ганну Журавінську, 1910 року народження, що за польських часів належала до "Жіночої громади" і якоюсь мірою симпатизувала комуністичним ідеям. Вона обиралася не лише до сільської ради, але й була депутатом районної ради, а в жовтні 1939 р. їздила у складі рогатинської делегації до Львова на Народні збори, які проголосили возз`єднання західних областей з Радянською Україною. Загинула трагічно у 1943 р.
Здавалося, що на преших порах радянська влада таки сприяє продуктивним перемінам. Уже в 1939 р. у Чесниках  початкову школу переформували у семирічку, до старого шкільного приміщення приєднали двоповерховий будинок дідича Франца Мелінського. У школі працювало семеро вчителів. Уже через рік удалося наповнити учнями шість класів. Про тодішню школу поділився спогадами Богдан Миколайович Шеремета, який навчався у четвертому класі. На його думку у Чесниківській школі навчалося понад 160 учнів, директорував Микола Квасниця, родом з Путятинець. Учителями були: Л. Борох, І.І національністю єврей, викладав математику, квартирував в Михайла Оиищука, Адам Степанович Яновський, чесниківчанин, навчав учнів української мови, Антоніна Бутковська, полячка, квартирувала у Стаха Найди, Олена Зайцева мешкала на приборстві, Лоханська (ім`я призабулося), полька, жила в Михайла Шеремети, — всі вони класоводи.
 Директор школи Микола Квасниця особисто викладав природо¬знавство, мешкав у школі. Вчителювала у Чесниках  також пуківчанка
 Бандура Оксана Степанівна, молода 20-річна дівчина. її ще згадаємо в наступному розділі...
Про Богдана Шеремету, який розповів про школу в Чесниках  у 1939—1940 р. і чимало прилучився до господарського і культурного рохвитку села, двічі обирався сільським головою, мова піде у заключному розділі книжки під назвою "Духовне відродження Чесник".