На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст.94-95


були випадки, що ґвалтували їх, руйнували, трощили сільські будівлі, ламали стіни, розкидали печі, зривали підлогу, з комор висипали у гноївку зерно, викидали зі стрихів і стодол солому, сіно. Це називалося, що вони шукають зброю. Таке ж варварство відбулося і в Чесниках. Уперше, що зробили жандарми, напали на читальняне приміщення, понищили у селі виставові картини, портрети українських письменників і гетьманів, які для села намалював художник Юліан Панькевич. Найстрашніші події у Чесниках відбулися 10 листопада, коли на село впала сила з 60 кінних жандармів. Після читальні пацифікатори вдерлися до бібліотечного приміщення і знищили чимало книг та часописів. Особливо проявляв жорстокість капрал, що очолював кінну поліцію. Він зі своїми поплічниками вчинили погром кооперативної крамниці "Власна поміч". Коли хотіли забрати гроші, їм дорогу заступив крамар Луцишин Степан Васильович, ще зовсім юний хлопець. Його так пацифісти скатували, що поламали ребра, все тіло скопали чобітьми, перетворивши його на суцільну рану. Після того Степан Луцишин тяжко хворів і одужати не зміг. Він помер 2 травня 1931 р.
Арештованих людей жандарми замикали до місцевої тюрми і тримали їх по кілька днів, не даючи ні їжі, ні води. Бувало, що до того тюремного приміщення кидали арештантів з сусідніх сіл. Так вони поступили з Андрієм Гривнаком з Данильча, відомим на Рогатинщині політичним діячем, головою повітової радикальної партії, активним просвітянином, який згодом обирався депутатом до польського сойму. Його арештували в Данильчі і так побили, що він не міг рухатися. Підло повівся Рогатинський староста зі студентом Богословія Богданом їжаком, уродженцем Чесник. Про той випадок у 1930 р. писала газета "Новий Час". Під назвою "Старостинський балаган", газета сповістила, що Богдану їжаку було видано письмовий дозвіл на перечислення грошей на користь товариства "Прихильників освіти". Коли той почав збір грошей, його затримала поліція і призначила кару — або 20 зол. штрафу, або 4 дні арещту...
Другий тур пацифікації на Рогатинщині проводили улани шостого полку зі Станіславова. Найбільшого спустошення зазнали села: Підгороддя, Конюшки, Серники Середні, Загір`я, Княгиничі, Журів, Григорів, Підмихайлівці, Чагрів, Васючин. Були вони і в Чесниках, але
того разу в селі не затрималися. Згідно з інформацією міністерства внутрішніх справ Польщі у Рогатинському повіті побувало 2000 жандармів і військових уланів, вони у 43 селах провели 745 обшуків. Було чимало арештованих, тяжко скатованих, були випадки, коли люди від побоїв помирали. Найбільше на Рогатинщині від пацифікації постраждали села: Бабухів, Залужжя, Потік, Черче, Фрага, Любша, Пуків, Данильче, Жовчів, Аипиця Горішня, Липиця Долішня, Журів, Чагрів, Григорів, Васючин, Підмихайлівці, Явче, Свистільники і Чесники. Головна мета пацифікації — залякати українське населення Галичини, щоб воно не виступало за свої людські права, щоб українські партії, зокрема ОУН, що реорганізувалася з УВО, припинили боротьбу супроти окупантів. Насправді своїми жорстокостями пацифікатори добилися зворотної народної реакції: з початком 30-их років у селах повіту виникали підпільні націоналістичні осередки, які свою головну програму вбачали у збройному визволенні Галичини з-під кормиги панської Польщі.
Пацифікація хоч й залишила по собі великий руйнівний слід, але зламати дух українців не змогла. Навпаки ще більше загартувала політичні партії та громадські товариства, а серед них, у першу чергу, Товариство "Просвіта". Це стосується просвітянського осередку й читальні "Рідної школи" у Чесниках.
У 1931 р. у Рогатинському повіті проводилися ювілейні свята "Рідної школи". 4 жовтня таке свято відбулося і в Чесниках, про що написала на своїх сторінках львівська газета "Діло". Подаємо публікацію тієї статті повністю: "Дня 4 жовтня ц. р. відбулося ювілейне свято "Рідної школи" в селі Чесниках, уладжене заходами ювілейного комітету на чолі з місцевим парохом о.Вітошинським. Комітет складався з членів місцевого кружка "Рідної школи" членів виділу читальні "Просвіта", який разом з головою п. Сенівим Степаном взяв діяльну участь в улагодженні свята. Співав мішаний  мужеський хор під орудою п. Михайла Журавінського, який вложив багато праці коло підготування концертних точок. У програмі були такі хорові точки: "Заквітчали дівчатонька стрілецьку могилу", "Чи є в світі", "Ой, пряду, пряду", "Ой зацвіла черемшина", "Ой зійшла
зоря".