На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст.92-93

Заяць, котра у 30-их роках XX ст. очолювала в Месниках управу "Союзу Українок".
Як не намагалися поляки душити національний прояв галицьких українців, їх зусилля були марними. Культурницько-просвітянське життя в краю щороку збагачувалося, а разом з ним духовно збагачувалися люди, поступово зростав опір польському пануванню. Кінець 20-их років XX ст. характерний тим, що на політичну арену вийшла бойова, добре зоорганізована політично-революційна партія Організація Українських Націоналістів, що у 1929 р. створилася на базі УВО. Провідником ОУН став полковник Євген Коновалець. Хоч керівництво ОУН перебувало за кордоном, а сама організація діяла нелегально, її вплив швидко поширився по всій Галичині, по селах та містах. Оунівські ідеї сміливо підтримала молодь, яка з кожним роком усе більше і більше проявляла свою активність.
Це не могло не відкласти свій відбиток на політичну ситуацію в Галичині. 1930 р. був одним з найжахливіших для галицьких українців. Войовничу ворожість до них проявляв новообраний польський сейм, але українські посли та демократи польського по¬ходження, що не хотіли терпіти диктатури Юзефа Пілсудського, як могли, боролися проти намагань державних карних органів чинити безправне свавілля. Крім того, українці вимагали від Польщі врешті-решт реалізувати обіцянку, яку її керівники давали Раді Амбасадорів, себто наділити їх політичною автономією.
На боротьбу за свої права піднялися й селяни Рогатинщини. Основним методом для них було шкідництво, яке чинили польським дідичам, державі. Перерізали телефонні дроти, розповсюджували націоналістичні відозви, листівки, нападали на поліцаїв, відбирали у них зброю. А по ночах підпалювали панські стирти, про що систематично повідомляла львівська газета "Новий Час". Є в отій газеті за 24 вересня 1930 р. (ч. 108) публікація під назвою "Ревізії й арештування в Рогатині", в якій, власне, подано інформацію про підпали і арешти запідозрених у кількох селах. Фігурує в статті й село Чесники. Щоправда, дещо в комічній ситуації. Мова йшла про підпал панської стирти. Навіть сказано, що вартовий, помітивши нападників, почав стріляти і одного поранив у ногу. Підпалювачі повтікали у сторону Пукова.Справою зайнялася поліція. Як виявилося то була видумка вартівника, колишнього польського леґіоніста.
Далі процитуємо закінчення газетної статті: "Довідуємося, що все це видумані небилиці. Вся ота історія з підпалювачами представляється так. Стирти на фільварку в Чесниках стеріг бувший легіоніст. Тої ночі, коли згадані підпалювачі хотіли пустити з димом стирти, вартівник пішов у село на весілля. Одначе, щоби не виявилося, що він не пильнував стирти, зарізав курку, покропив землю кров`ю і повідомив поліцію, що мовляв, були підпалювачі, він по них стріляв, одного того ранив, але вони все-таки втекли в сторону Пукова. З приводу такої вістки вартівника поліція під проводом комісара Гляйца провела и обох селах поголовну ревізію, але раненого втікача-підпалювача не найшла. Щойно тоді вияснилося, що колишній леґіоніст-вартівник і .їм видумав усю історію з підпалювачами".
Забавний випадок, але він також свідчить, що у 1930 р. підпали папських стирт траплялися часто...
Конфлікт зростав і тоді Польща на чолі зі своїм диктатором Юзефом Пілсудським удалася до жорстокої насильницької акції, так званої пацифікації. Поліція та жандармерія намагалася грубою силою за страхом спаралізувати зростання національного опору в Галичині.
У вересні 1930 р. у Рогатинському повіті було проведено перший  тур пацифікації. Це слово латинського походження і в перекладі н к дослівно означає "втихомирення", "вмиротворення", а насправді поліція за допомогою каральних акцій намагалася придушити національно-ми визвольний рух, що зародився в Галичині під керівництвом УВО та
ОУН. До Рогатина прибула з Великих Мостів Львівщини кінна
поліція, у складі якої було чимало курсантів поліцейської школи.
Для багатьох з них такого роду насильницька акція над беззбройним селянством була першим практичним випробуванням, і вони особливо старалися проявити себе. Перший тур пацифікації розпочався 29 вересня 1930 р. і охопив такі села повіту: Бабухів, Залужжя, Потік, Черче, Фрага, Любша, Пуків, Чесники, Васючин, Підмихайлівці, Данильче, Журів, Чагрів, Григорів, Явче, Різдв`яни і Свистільники. Бракує слів, щоб переповісти, що чинили пацифікатори по селах: арештовували людей, били чоловіків та юнаків, збиткувалися над жінками та дівчатами,