На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

cт.86-87

Ну, а далі розпочалося щось незрозуміле. Зібрані гроші чомусь поклав до своєї кишені касир "Лугу" Михайло Шеремета, хоч о. Є. Вітошинський був проти. Про те є інформація в архіві від гімназиста Богдана їжака, яку він написав 5 вересня 1927 р. Він сповістив, що особисто з іншими гімназистами, яких у селі налічується 8 осіб, поставив 28 серпня виставу і зібрану суму 72 зол. і 50 грош. передав на конто "Рідної школи". Гроші чомусь забрав касієр "Ауту", який ні до вистави, ні до "Рідної школи" немає жодного відношення. Гроші держить удома, обіцяє повернути, але пояснює, що мусить узяти певну суму за використання зали, сцени під час вистави і за декорації. Так розпорядився голова "Лугу" Михайло Шеремета, син якого вчиться у Рогатинський гімназії. Брати грошей "Луг" немає права, бо саля, сцена належить не йому, а громаді. Священик у селі вже старенький і не може собі дати з Михайлом Шереметою ради. Чим закінчилася ота грошова катавасія невідомо...
Обширніше повідомлення про звіт діяльності просвітянського осередку у Месниках маємо за період від 9 серпня 1928 р. по ЗО червня 1929 р. У звіті зазначено, що Чесники належать до Рогатинського повіту, поштою користуються в Рогатині, а залізницею у Пукові. Село має 1865 мешканців, у тому числі 1800 українців. У вічі кидається велика відмінність складу виділу від попередніх років. Перш за все, у ньому не було священика, а головою виділу став Степан Сенів, людина радикальних поглядів. Йому було 33 роки, мав свою у селі господарку і був у близьких стосунках з головою радикальної повітової партії, одним з керівників філії "Просвіти", уродженцем сусіднього села Данильче Андрієм Гривнаком, який кілька разів відвідував збори у Чесниках.
Назвемо повністю склад виділу сільської читальні: Голова — Степан Сенів, рільник — 33 роки Заступник голови — Михайло Ястріб, рільник - 31 Секретар — Степан Росоловський, рільник — 28 Скарбник — Михайло Сухоребський, рільник — 31 Бібліотекар — Василь Гривнак, рільник — 23 Господар — Степан Висоловський, рільник — 27 Член виділу — Стах Віткович, рільник — 32
Ревізійна комісія:
Михайло Шеремета, коваль — 45
Василь Костюк, швець — 44
Михайло Кордунський, рільник — 35
Таким чином, склад виділу і ревкомісії змінився повністю по¬рівняно з попередніми роками.
У своєму звіті виділ наголосив, що за звітний річний період у селі прочитано 8 лекцій, найчастіше п`ять разів виступав Юліан Панькевич, художник, що на деякий час замешкав у Чесниках. Його теми: про Івана Франка, Тараса Шевченка, про кріпацтво, про суспільність і про історію.
Двічі читав реферати Богдан Їжак, які стосувалися історії Українського Січового Стрілецтва. Юліан Камінський обрав тему про шкідливість алкоголізму. Подано також повідомлення, що протягом року в селі проведено свято книжки, "Просвіти" і роковини І . Шевченка.
Кількість членів "Просвіти" нараховувала 170 осіб, з них 130 чол. і 40 жінок. Є відомості про книги у бібіліотеці, їх було 219, читачів зафіксовано 157. Найбільше зацікавлення викликали книжки історичного плану. Бібліотека передплачувала такі часописи: "Новий Час", "Громадський голос", "Сельроб", "Зиз", "Торгівля і промисел", "Праця". Цікаво, що серед політичних та економічних часописів є сатирично-гумористичний двотижневик "Зиз", головним редактором якого був Левко Лепкий, відомий письменник, художник і композитор.
Продовжував діяти у читальні театральний гурток під орудою Степана Веселовського, хоч кількість його аматорів зменшилася до 14 осіб. Читальня мала свою домівку з театральною салею, яка була класністю громади. У селі далі розвивалася споживча кооперація "Власна поміч", кредитова кооператива "Українська каса". З товариств діяв "Сільський господар" і "Луг". Була також у звіті інформація, що до гімназії з села ходить 5 учнів.
На маргінесах звіту чимало просвітянських гасел, типу: "Просвіта" виводить нас з темряви на дорогу до кращого життя. Тому обов`язком нашим є допомогти її змаганням. А допоможемо, коли всі станемо її членами й зложимо належну членську вкладку, яка вносить на рік