На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст. 82-83

у Львові, просвітянський осередок у Чесниках офіційно, на основі урядового дозволу, відродився 7 липня 1925 р. Тоді вперше було обрано післявоєнний узаконений виділ сільської "Просвіти". Його склад:
о. Євген Вітошинський — голова
Стах Онищук — заступник голови
Петро Паньків — писар
Михайло Кордунський — скарбник
Михайло Журавінський — бібліотекар
Михайло Росоловський — господар
Стах Гривнак — член виділу
Михайло Владика — І заступник виділового
Григорій Шулевський — 2 заступник виділового
Карло Томайєр — 3 заступник виділового
До складу ревізійної комісії ввійшли:
Севастіян Їжак
Гринько Шулевський
Микола Ромах
Всі, хто був обраний до керівних органів місцевої "Просвіти", крім священика о. Євгена Вітошинського і директора школи Миколи Ромаха, займалися безпосередньо рільництвом у своїх господарствах. Подаємо кількість членів "Просвіти": чоловіків — 81, жінок — 8, разом — 89. Серед них було 39 хлопців і 3 дівчини. При читальні діяв аматорський гурток під керівництвом Степана Шеремети. Він нараховував 19 членів. Читальня винаймала для себе приміщення. Завдяки коротенькому протоколові, що зберігся, дізнаємося, що на зборах у Чесниках був присутнім і виступив з промовою голова виділу філії повітової "Просвіти", учасник національно-визвольних змагань 1914—1920 рр., письменник і вчитель Рогатинської гімназії, редактор журналу "Рогатинець" Микола Угрин-Безгрішний. Очевидно, приїхати особисто на збори спонукала його критична стаття, яку він перед тим опублікував у своєму журналі. У виступі він пояснив значення "Просвіти" для українців у тяжкий період польської окупації. За¬кликав організувати при читальні різні секції, зокрема драматичну й хорову, і подбати про їхню успішну діяльність. Делегатами на зборах до Матірного Товариства "Просвіта" було обрано о.Євгена Вітошинського і Стаха Онищука. Збори прийняли рішення передплатити часописи "Новий Час", "Громадський голос", "Свободу".
Хоч з потугами, але після війни одразу поновилося навчання у сільській школі. Що являла собою школа у Чесниках та в Гоноратівці, знаходимо деяку інформацію у так званому збірнику "Статистичні відомості про початкові школи Рогатинського повіту з зазначенням площі, ґрунту, кількості вчителів та характеристики шкіл". Цей документ зберігається у фондах Львівського державного історичного архіву. Зокрема про школу у Чесниках зазначено, що вона володіє трьома власними мурованими залами, і в деталях подає їх розміри. Так, перший зал мав довжину 5 м 58 см, ширину — 7 м 75 см, висоту — 2 м 66 см, що становило загальну площу 43,24 кв. м. У класі було 4 вікна, кожне мало висоту 120 см і ширину 90 см. У цьому класі було 6 учнівських парт. Приблизно такого ж розміру були два інші зали, тільки мали більше лавок: у другому класі — 13, у третьому — 8. Є дані про вчителів: Микола Ромах, 1872 р.н., працював у школі з 1902 р., Антоніна Будковська, 1883 р.н., працювала у школі з 1903 р. і Петрунеля Якова,1891 р. н., працювала у школі з 1919 р. Кількість учнів сягала 177 осіб: з них — 156 українців, 5 — поляків і 16 — євреїв.
Гоноратівський шкільний будинок мав 48,45 кв. м і троє вікон. Учителем був Альбін Бжоровський, 1884 р. н., з 11-річним, як зазначено в документі, педагогічним стажем. У шкрлі навчалося 30 учнів.
Збереглася також інформація про Чесниківську школу за 1925 р. У ній навчалося — 116 учнів, у тому числі 18 — у І класі, 13 — у II класі, 36 — у III класі і 49 у IV класі. Відбулися зміни серед педагогів. У школі залишився працювати тільки Микола Ромах, зате до села прибуло троє нових учителів: Антоніна Рудницька, Гелена Заяцева і Влавринський (ім`я невідоме).
У 1931—1932 навчальному році у двокласній школі навчалося 186 дітей, у селі на той чс проживало 1535 українців, 36 поляків і 21, як їх названо, інших національностей.