На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст. 80-81

гулятику та пиятику. Не дай Боже купити такому колтунові рідну книжку. Нарікає, що не має і сто тисяч мп, а міліони видає на горівку й музику. Прийде неділя чи свято то ці "рекрути і підрекрути" вистрояться в чобітки й "райгози", підуть правда, до церкви, а зараз потім вистоюють по дорогах допівночі та розбиваються.
В читальні їх не видно, бо вони герої "рекрутики"... Хто цьому всему винен — може й скажемо згодом. Але під кожним взглядом у нас недбальство й лінивство. Може з Новим Роком, а з ним і з новою старшиною рух у читальні відновиться".
І підпис -- Член.
Редакція журналу додала від себе таке зауваження: "Коли в найближчій будучині люди доброї волі не усунуть зі села цієї ганьби та сорому, п`ятнуватимемо таку вирідну громаду без ніякої уваги. — ред."
Що можна сказати з приводу цієї тотальної критики? Коментарії, як кажуть зайві... Можливо автор статті дещо й згустив фарби, але те, що його болів стан культурно-просвітницької праці у селі, сумніву не підлягає...
Мабуть різка критика у журналі "Рогатинець" подіяла на чесниківську громаду, бо вже в наступному 1924 р. сільська читальня "Просвіти" завдяки, у першу чергу, священику о. Євгену Вітошинському та директору школи Миколі Ромаху, активістам Степану Сухоребському і Севастіяну їжаку, відновила свою працю. Вони офіційно звернулися до Станіславського воєводства за дозволом відкрити в селі просвітянський осередок. Але дозволу не дочекалися. Незважаючи на те, вони провели читяльняні збори і обрали керівництво сільського осередку "Просвіти". Варто зауважити, що різка стаття у журналі "Рогатинець" подіяла на чесниківську громаду, бо на збори явилося багато мешканців села. Про те як відбулися збори, журнал опублікував уже в наступному (ч. 5--6 за травень-червень 1924 р.) нову статтю, яка хоч й критична але дуже різниться від попередньої. Вона теж без підпису, мабуть її підготувала сама редакція. Ось її зміст: "Чесники. Загальні збори членів чит. "Просвіти" в Чесниках відбулися в неділю дня 9 марта б. р. На збори явилося доволі значне число місцевих селян, головно молодших, так що домівка читальні була битком заповнена. З Рогатина приїхали запрошені гості, адв. Др. Гладкий і проф. гімназії Др. Пастущин. Звідомлення з діяльности Управи Читальні за останній рік склав голова о. Вітошинський. Опісля наступив впис нових членів і вибір нової управи, до якої ввійшли: Гр. Кечок голова, Журавинський заст. голови, Михайло Шеремета секретар, Сень Гривнак, Михайло Росоловський, Степан Шеремета, Петро Паньків як члени управи, Карло Журавинський, Михайло Сухоребський і Остап Гривнак як заступники. Професор Пастущин пояснив значіння Шевченківських роковин і за його почином вибрано окремий комітет для улаштування Шевченківського свята в чесницькій читальні. Опісля др. Гладкий пояснив значіння кооператив у господарськім життю нашого народа і заохочував до оснування кооперативи зглядно до переміни основаного в Чесниках ще перед війною кредитового стоваришення на кооперативу о всестороннім господарсько-кооперативному крузі ділання. Присутні члени читальні порішили обміркувати цю справу на найближчім засіданню нової старшини; побажали б тільки, щоби ці наради вінчалися позитивним успіхом. На зборах немило вражала відсутність жіноцтва і мале число старших господарів. Невже ж старші господарі і загал чесницьких жінок і дівчат не відчуває потреби просвіти? Невже їх не інтерисує ніщо більше як тільки власний смітник? Крайня потреба, щоб уступила з наших сіл та дивна заскорузлість, котра спричиняє, що наші селяне і селянки не інтерисуються нічим поза своїм господарством, не вміють також в найпростіших життєвих випадках дати собі ради і падають жертвою ріжнородного визиску.
Вибір нової чисто селянської управи хай буде запорукою, що читальняне життя в Чесниках в слідуючім році оживиться, що з кожної хати впишуться всі чоловіки й жінки, всі дорослі хлопці і дівчата в члени читальні і пам`ятаючи на Тарасові слова: "Учітеся, брати мої, думайте, читайте", будуть брати живу участь у просвітній роботі, а тим самим класти підвалини під кращу долю своїх родин і цілого українського народа".
У 1925 р. ще з одним проханням дозволити працю читальні "Просвіти" в Чесниках до "Високого Воєводства Станіславова" звернулися Онуфрій Парупа, Стах Гривнак і Петро Паньків.
Як випливає із першого письмового післявоєнного звіту сільського читальняного виділу перед Виділом Матірної "Просвіти"