На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст.76-77

теж вважався симпатиком КПЗУ. Міг до КПЗУ вступити кількома роками пізніше, але то сумнівно, бо вже під кінець 30-их років Сталін заборонив існування такої партії. У 1933 р., в Чесниках було створено комсомольську організацію, чи як її називали осередком комуністичної спілки молоді, яка гуртувала юнаків і дівчат у самоосвітні гуртки, де вони таємно знайомилися із забороненою політичною літературою. Молодіжний осередок очолив Луцишин Михайло Васильович. Забігаючи наперед, сповістимо, що він у 1944 р. був секретарем сільської ради, а з 1955 по 1975 роки працював у колгоспі бухгалтером. Уже покійний.
Осередок КПЗУ у Чесниках був досить активний і мав вплив не лише на окремих жителів села, але й на читальню. У своїй практичній діяльності здійснив кілька сміливих антидержавних акцій. Зокрема у 1932 р. сільські комуністи підняли червоний прапор на дзвіниці. А під час жнив у 1934 р. організували страйк і люди не вийшли збирати врожай на ланах дідича Мелінського. Ось що писав про цей страйк його свідок, автор книги "Моя гірка правда" Борис Арсен: "У 1934 р. з ініціативи осередку (комуністичного. — Р. К.) був організований страйк бідніших селян у жнива на панських ланах. Страйковий комітет очолив Веселовський Степан Іванович, а членами комітету були Гривнак Василь Григорович та Стрільців (очевидно, Стрілець. — Р. К. Д. Б.) Михайло Петрович..." Страйк підтримала сільська молодь, яка й стала на заваді, коли дідич хотів спровадити на свої поля людей з інших сіл. Є відомості, що намагався їх привезти з гір. Коли зерно почало сипатись, дідич змушений був виконати вимогу страйкуючих: вони стали працювати не за 14, а за 8 сніп.
Досить резонансною справою у Чесниках був організований комуністами бойкот виборів до польського сейму в 1935 р. Серед людей було розповсюджено прокламацію такого змісту: "Селяни села Чесники! Бережіть свою честь, не віддавайте своїх голосів за грабіжників..." Із 1050 осіб, які мали право голосу, на вибори явилося тільки 140, переважно ті, що працювали у фільварку.
У 1936 р. на перше травня на сільскій дзвіниці знову замайорів червоний прапор разом з лозунгом: "Трудящі селяни! Піднімаймося на боротьбу з польськими окупантами за об`єднання з Радянською Україною. Забігаючи наперед, сповістимо, що радянська влада згодом сповна віддячила чесниківським комуністам, які боролися за приєднання Галичини до УРСР. Секретаря КПЗУ Степана Шеремету у 1946 р. за-арештували і засудили на 25 років. Така ж доля судилася Федору  Олексишину, якого засудили на 10 років і в 1947 р. він загинув у Нормі. Щоправда, обом енкаведисти інкримінували співпрацю з українським визвольним підпіллям. Детальніше про їх арешт розповімо
V    наступних розділах книжки.
Впливовою політичною партією після Першої світової війни
у    XX ст. було Українське Народно-Демократичне Об`єднанння (УНДО). Ідейна платформа УНДО багато в чомусь перекрикувалася з    націоналістичною, хоч суттєво й різнилася. Якщо УВО, а згодом ОУН відверто готувалися до збройної боротьби за визволення України, то УНДО діяло більш виваженими методами. Можливо тому, що в УНДО було багато священиків, які переважно по селах й очолювали партійні осередки.
Досить активно, особливо у 20-их роках, діяв сільський осередок УНДО у Чесниках. Його лідером був священик о. Євген Віто-шинський. З членів осередку варто назвати Миколу Ромаха, Миколу Шеремету, Севастіяна їжака. Окремі з них відіграли визначну ролю у відродженні в селі читальні "Просвіти". І все ж серед чесниківських ундовців найпомітнішою фіґурою був управитель школи Микола  Ромах. Він належав до повітової управи партії, часто виступав на зборах та вічах. Так, у травні 1929 р. у Рогатині відбувся з`їзд УНДО повіту, в якому взяло участь 627 делегатів з 57 сіл. На з`їзді було кілька послів польського сойму, у тому числі рогатинець ( Степан Кузик. У дискусії виступив директор Чесниківської школи Микола Ромах.
Другою потужною силою у Чесниках була радикальна партія, нка з року в рік набирала вирішальної ваги у сільському політичному житті. На те були певні причини, про що поговоримо пізніше. Сільський осередок радикальної партії очолював колишній січовий стрілець Степан Сенів, про якого вже згадувалося в попердньому розділі. Активними членами радикальної партії були Шеремета Василь Михайлович і Шеремета Степан Васильович.