На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

cт.74-75

І все ж о. Михайло Блозовський досяг у Месниках чимало. Головним чином під його вплив потрапила молодь. Завдяки священикові в кінці ЗО рр. у Месниках зародилася молодіжна націоналістична організація, яку очолив Петришин Михайло Петрович. Ядро молодіжної ОУН склали: Кухар Михайло Петрович, Камінський Ярослав Степанович, Шеремета Мирон Михайлович, Росоловський Ярослав Михайлович, Росоловський Дмитро Михайлович, Петрів Микола Іванович, Петрів Михайло Іванович, Шеремета Василь Федорович, Шеремета Богдан Степанович, Владика Остап. До молодіжної націоналістичної організації повернемося в кінці розділу, а поки що сповістимо про переслідування польськими властями о. Михайла Блозовського. І для цього були причини. Досить розповісти про один недавно виявлений Петром Сіреджуком у Варшавському архіві "Нових актів" документ, в якому зазаначено, що Чесниківського місцевого сільського пароха о. Михайла Блозовського 3 червня 1939 р. польські поліцаї оштрафували на 200 золотих. Як на тойчас — сума дуже велика. За такі гроші можна було придбати 1ц масла. Причина штрафу: З травня, в день польської конституції, священик не вивісив на канцелярії парафіяльного уряду державного прапора. Крім того, там красувався тризуб. Священик також постійно закликав парафіян Чесник не посилати своїх дітей до польської школи, яка діяла в Гоноратівці. Того ж 1939 р. поліція дізналася про молодіжну націоналістичну організацію в Чесниках і священика разом з найактивнішими її членами запроторили до Бережанської тюрми...
Вийшов о. Михайло Блозовський з тюрми якраз перед приходом у Галичину більщовиків. Знаючи їхню суть, утік за кордон. Під час німецької окупації в 1942 р. він на короткий час повернувся до Чесник, але незабаром покинув село. Про подальшу долю священика о. Михайла Блозовського нічого невідомо...
Та відцафнемося трохи назад. Прихід червоних кавалеристів у 1920 р. до Чесник, шалена агітація їх комісарів про жовтневу революцію і радянську владу не могли не залишити своїх слідів. Про щастя, яке чекає селян під зорею диктатури пролетаріату, чесниківчани наслухалися немало і найдовірливіші таки клюнули на підкинуту приманку. Вже у 1923 р. в селі виникло кілька таємних осередків лівого спрямування які через рік сформувалися в осередок КПЗУ. До лівих осередків, а відтак до КПЗУ належали люди, які безперечно бажали добра собі і своїм односельчанам, а комуністична пропаганда на словах гарантувала те, чого вони прагнули. Тому у Чесниках немало появилося членів КПЗУ та їх симпатиків. Осередок КПЗУ очолив Шеремета Степан Олексійович, 1898 року народження, колишній січовий стрілець, освічений на ті часи чоловік, що закінчив кілька класів Рогатинської гімназії. Він щиро повірив ідеологічним гаслам комуністів і намагався їх поширювати серед населення Чесник та сусідніх сіл. Мабуть йому дещо вдалося, бо до чесниківського осередку КПЗУ приєдналися пуківчани. Назвемо інших членів КПЗУ:
Веселовський Степан Іванович, 1903 року народження, був головою сільради за перших совітів, трагічно загинув у 1943 р.
Гривнак Василь Григорович, 1906 року народження, згодом був головою Чесниківської ССТ, обирався депутатом сільської і районної рад. У 1944 р. очолив місцеву сільську раду. У 1945 р. загинув.
Олексишин Федір Дмитрович, 1905 року народження, був у 1940 р. головою колгоспу ім. Тимошенка.
Стрілець Михайло Петрович, 1901 року народження, працював експедитором Чесниківського ССТ, обирався депутатом сільської ради. Помер у 1943 р.
В історії міст та сіл Івано-Франківської області записано, що до КПЗУ також належали Шеремета Степан Іванович, Зозуля Михайло Антонович, Стрілець Михайло Петрович, Шеремета Степан Іванович, Гривнак Степан Романович. Згодом ряди осередку КПЗУ поповнилися новими членами: Ауцишиним Степаном Васильовичем, Шафелем Аврагамом Генріховичем, Несторком Михайлом Михайло¬вичем. Привертає до себе увагу Михайло Несторко, 1896 року народження, вояк УГА, за що поляки кинули його за ґрати. У селі він був відомим музикантом і муляром. Щодо приналежності Михайла Несторка до КПЗУ, то існують сумніви, його лише вважають симпатиком тієї партії. Помер у 1970 р.
Повноправним членом КПЗУ не міг бути Луцишин Михайло Васильович, 1915 року народження. Знаємо, що він у 1933 р. вступив до комсомольської молодіжної організації Західної України, тому