На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст. 66-67


 
Дивна пригода також трапилася з уродженцем Чесник, вояком австрійської армії Шереметою Василем Степановичем. В одному з боїв він потрапив у полон до москалів. У час викликаних Першою світовою війною революційних подій, Василь Шеремета два роки пішки добирався додому. І добрався...
Підсумовуючи наслідки Першої світової війни, треба зазначити, що вона трагізмом позначилася на Чесниках, з війни не
повернулося багато годувальників, у селі збільшилася
кількість сиріт і вдів. Згідно з церковним Шематизмом
за 1924 р. на війні загинуло 42 особи.
А скільки померло від тифу та іспанки,
полічити неможливо..
 


                                                                                                 Розділ IV
                                                                           Чесники під гнітом панської Польщі
                                                                                     (у 20—30 роках XX ст.)
Поразка національно-визвольної війни українського народу в 1914—1920 роках призвела до окупації наших земель зажерливими сусідами т Радянською Росією і Польщею. Порозумівшись між собою, Польща і Росія 18 березня 1921 р. підписали у Ризі спільний договір, який розділив Україну на дві половини: Велика Україна відійшла до Росії, а Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і частина Західного Полісся дісталася Польщі. Практично Польща вже окупувала й Галичину, але поки що юридично приналежність тієї території вирішувалася Радою Амбасадорів. Проте захопивши Галичину, поляки відразу, не чекаючи міжнародних санкцій, приступили до свого панування. Вже у 1922 р. вирішили провести до сойму вибори і переконати Раду Амбасадорів, що Галичина — польська земля. Але українські політики виступили проти виборів і закликали галичан бойкотувати їх і тим самим продемонструвати свою волю, доказавши європейським країнам, що вони — не є громадянами Польщі. Про бойкот виборів йшлося на вічі 27 травня у Рогатині, на яке зібралося понад 500 осіб з сіл повіту. Це був свого роду політичний реферат, який прийняв рішення — не йти на вибори. Керував рефератом священик з Вербиловець о. шамбелян Стефан Городецький.
З цього приводу староста повіту грозив карними санкціями, якщо люди відмовляться голосувати, наказував ловити антивиборчих агітаторів і судити їх наглими судами. По селах розмістилися військовики, але те не допомогло. Люди бойкутували вибори. Не явилися на виборчу дільницю і в Чесниках.
У 1923 р. Рада Амбасадорів у Парижі все таки ухвалила прилучити Галичину до Польщі з умовою надання їй національних