На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст.54-55

приєдналося чимало юнаків з сіл повіту. Та невдовзі масовий патріотичний ентузіазм поступився місцем розчаруванню. Австрійські генерали обмежели кількісний склад українського легіону. Дозволили тільки прийняти до його складу 2000 вояків. І хоч те великою не¬сподіванкою не можна назвати, бо Австрія завше супроти України вела дволику політику, все ж обуренню добровольців не було меж. Між ними ширилося гасло: "Всі або ніхто!"
Переговори членів Української Боєвої Управи з австрійським військовим командуванням успіхом не увінчалося. Кількість легіону УСС було збільшено лише на 500 вояків. У цій справі свою лепту внесли поляки, які не були зацікавлені, щоб українці мали власне вишколене військо. На знак протесту легіонери категорично відмовилися присягати на вірність австрійському цісареві. Але це було емоційне рішення. Бо без присяги взагалі не могло бути легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецьким старшинам, у першу чергу Михайлові Галущинському, якого нарекли командиром легіону, з великими труднощами вдалося переконати хлопців змінити свою думку. Таким чином присяга на вірність цісареві перетворилася на формальність. її було складено 3 вересня 1914 р.
Серед тих, хто добровільно зголосився до українського війська були юнаки з Чесник. Скільки їх налічувалося — невідомо, бо ж більшість змушена була повернутися додому. Знаємо імена тільки тих, кого було зараховано до легіону і згодом їх розподілили по окремих сотнях.
Як уже сказано, легіон Українських Січових Стрільців очолив колишній директор Рогатинської гімназії ім. Володимира Великого Михайло Галущинський, високосвідомий патріот, розумний політик і передбачливий дипломат. Він не мав військової освіти, але на першому етапі формації українського війська, якраз й необхідно було, щоб легіон УСС очолювала така, як він, людина. Головне — було порозумітися з австрійськими властями, і завершити організацію стрілецьких сотень, провести їх боєвий вишкіл. Власне, що це відбулося — велика заслуга Михайла Галущинського. Оскільки він був першим директором української гімназії в Рогатині, а згодом багато зробив для відродження у повіті Товариства "Просвіта", то коротко розповімо про нього.

Михайло Галущинський народився у 1878 р. на Тернопільщині у священичій родині. Ще будучи студентом, він належав до таємної молодіжної організації у Львові, а потім багато прилучився до формування мілітарних організацій "січового-сокільного здвигу". Після закінчення Львівського університету, спочатку працював учителем на Золочівщині, а в 1909 р. став першим директором Рогатинської гімназії. Одразу проявив свої організаційні здібності, брав участь у громадському житті повіту, зокрема обирався до складу філійної управи Товариства "Просвіта". Велику увагу приділяв патріотичному вихованню гімназистів. З вибухом війни М. Галущин¬ського мобілізували до австрійського війська, звідти перейшов до Українських Січових Стрільців і очолив їх леґіон. Після війни був першим головою відродженого Товариства "Просвіта" у Львові, часто приїжджав на Рогатинщину, обирався послом до польського сойму. Написав кілька книг з часів визвольної війни, зокрема "З Українськими Січовими Стрільцями". Помер у 1931 р., поховали його у Львові, на Личаківському цвинтарі. Недавно відбулося його перепоховання: нетлінні останки Михайла Галущинського перенесли до пантеону Української Галицької Армії, який започатковано на тому Личаківському цвинтарі. На перепохованні була присутня наймолодша донька Михайла Галущинського Наталія Мойсейович, 1917 року народження, її одна донька і внук...
Що являло собою українське військо, себто Українські Січові Стрільці?
Це були юнаки від 18 до 25 років, які любили Україну і хотіли здобути для свого народу самостійну соборну державу. Січові Стрільці — це був цвіт української нації, її найсвідоміша інтелектуальна молодь. У легіоні УСС служили також й дівчата, які прославилися своїм високим героїзмом. Досить назвати такі імена як Софія Галечко, Олена Степанів (відома під іменем Степанівна), Ганна Дмитерко. Ганна Дмитерко після війни жила і працювала у Рогатині...
Українські Січові Стрільці були погано озброєні, сяк-так зодягнуті, нерідко голодували, але мужньо переносили всі труднощі армійського життя, а в бою з москалями демонстрували зразки справжнього героїзму, людської мужності і військової доблесті. УСС вписали