На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст, 48-49

У 1904 р. комітет замовив у львівського архітектора, славного зодчого сакральних споруд, Василя Нагірного спроектувати план побудови церкви. Проект разом з батьком узявся розробляти і його син Євген Нагірний. Але тут же виникла серйозна перешкода: дідич Мелінський відмовився виділити місце під будову у центрі села. А члени комітету обрали дуже вигідну площу посеред села, на схилі узвишшя, що називається Підгора. Хотіли, аби людям було близько до Божого храму. Це було єдине місце, де дозволялося звести церкву. Але з практики всі знали, що старшим людям дуже важко видиратися на вершину такого пагорба. Адже стара церква Вознесення Господнього власне й стояла на подібній крутизні. То ж задумалися члени будівельного комітету: що чинити? Та порадившись зі священиком о. Миколо. Любінецьким, вирішили зводити церкву на горі. Але спершу мусили вершину горба розкопати і підготувати майданчик під фундамент храму. І невдовзі закипіла робота. Кожного підвечір`я збиралася на толоку сільська молодь, розкопувала пагорб, рівняла гору: якщо дівчата орудували лопатами, то хлопці тачками вивозили землю. Практично за три місяці в 1905 р. пляц під будову церкви вже був готовий.
Другий етап будівництва пов`язаний із заготовкою кам`яних брил, їх привозили кіньми та волами з села Демня Бережанського повіту. Відстань між Чесниками та Демнею — одинадцять кілометрів. І її приходилося долати по двічі вдень, а інколи й три рази. У Чесниках камінь обтісували, виготовляли з нього будівельний матеріал. Цією марудною працею каменотосів керували майстри-спеціалісти з Відня. На перших порах стіни зростали на очах, але десь через рік-два трапилася причина, що серйозно сповільнила будівництво. Що сталося, точно пояснити неможливо, але людина, від якої залежала організація праці, кудись зникла. Ось що з того приводу писав у 1909 р. у статті "З будівельної практики"(газета "Діло", ч. 252) архітектор Василь Нагірний, проектант церкви: "В громаді Месники Рогатинського повіту опустив підприємець п. Л. будову церкви з суми, вказаної коштописом около 25%. Вивів мури під вікна і втік, не сказавши "будьте здорові"".
Проте восени 1911 р. будівництво храму було майже завершено і освячено титулом св. Архангела Михаїла. Розміри церкви: довжина 52 м, ширина 33 м, висота від підлоги до купола 25 м. І все ж недоробків залишилося чимало. Тому будівництво практично тривало. У 1912 р.
 Євген Нагірний виконав коректуру проекту. Повністю будівництво церкви закінчилося в 1914 р.
Отже з того часу вже понад 90 років церква св. Архангела Михаїла височіє над Месниками у східній частині села і постійно шле на його мешканців Боже Благословення, ятрить їх національно-патріотичний дух і охороняє від гріховних учинків. Процитуємо уривок з книги Василя Слободяна "Храми Рогатинщини", який характеризує в архітек¬турно-мистецькому плані нову чесниківську церкву: "Нова церква розташована посеред села на високому пагорбі. Мурована з каменю, хрещата, однобанна споруда, з декоративними елементами класицистичного стилю. Складається з квадратової в плані нави, до якої зі сходу прилягає прямокутний вівтар з півциркулярною апсидою з двома квадратовими ризницями, з півдня і півночі — укорочені прямокутні рамена, а з заходу — видовжений прямокутний барабан, вкритий ребристою цибулястою банею, завершеною ажурним ліхтарем з великою цибулястою маківкою... . Далі йде опис будівельного матеріалу, з якого зведено церкву. Її стіни вимуровані з тесаного каменю, членовані пілястрами, котрі й підтримують антаблемент з тригліфами зі слизниками і метопами. Але циліндричний барабан звершено з цегли, його обтиньковано, розчленовано і завершено профільованим ґзимсом. Віконні прорізи прикрашені архівольтами з замковими каменями. Входи у церкву в західних стінах рамен і бабинця підкреслені трикутними фронтонами і профільованими порталами. На стіні апсиди, на тесаному камені вирізьблені дати: 1906—1911. Орнамента¬льний і сюжетний стінопис виконав у 1994 р. художник І. Красевич. Ікони теж перемальовано в 1994 р. Триярусний іконостас з пределами, намісними іконами та празничками, розташований у два яруси.
Поруч з церквою стоїть замість колишньої, змурована у 60-их роках минулого сторіччя квадратова у плані,
триярусна дзвіниця. Її вкрито низьким пірамідальним наметовим дахом...