На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст, 34-35

Та повернемося до старої церкви, яка стоїть на узвишші крутого схилу і вже одним своїм виглядом заспокоююче впливає на село. Як характеризував М. Рожко, церква є тридільною традиційною для українського сакрального будівництва, вимурована з каменю. її центральна частина дещо ширша від бабинця й апсиди. Сама апсида п`ятистінна з невеликими віконечками з південного та східного боків. І апсида, і бабинець перекриті стрімким дахом, а центральний неф — шатровим дахом з двома заломами. Дахи мають ґонтове покриття. Бабинець та апсида завершуються невеликими хрестами — центральний з них дещо більший. У бабинці над входом просвічується невелике вікно, у центральній наві є вікна більшого розміру. Характерна особливість церкви — це її контрфорси, ними вона виділяється з-поміж мурованих кам`яних храмів. Контрфорси на кутах центральної нави є трохи нижчими ніж на бабинці. Ще одна відмінність від традиції — контрфорси чесниківської церкви не завершуються дотичною похилою поверхнею до основної стіни, а мають штучний завершений невеличким карнизом обріз. Усі контрфорси пізніші, ніж сама церква. Цікаво, що стіни церкви тиньковані, а контрфорси ні. Щоправда, західні контрфорси були обтиньковані, але тільки із внутрішньої сторони. Наявність потужних контрфорсів можуть свідчити, що первісна церковна будівля була значно вищою.

Цікавим хоч неоднозначним є кам`яне склепіння. Сам характер кладки свідчить про його давнину, але крутизна склепіння має риси ґотичної форми. Тому у львівського фахівця Михайла Рожка склалася дещо суперечлива думка щодо її віку.

Навколишній мур, хоч тепер уже невисокий, також указує, що церква була оборонною твердинею і без сумніву не раз за її стінами ховалися сільські мешканці, коли на Чесники нападали татарські загони.

Наостанок слід зауважити, що Чесниківська стара церква має тільки один аналог серед української сакральної архітектури. Подібний Божий храм є в селі Розсохи Старосамбірського району Львівської області.

Якщо характеристика старої у Чесниках церкви Михайла Рожка стосується її зовнішньої конструкції, то опис львівського церквознавця Василя Слободяна, автора книги "Храми Рогатинщини", що недавно вийшла з друку, зосереджений на її інтер`єрі. Нагадаю, що Божі храми Рогатинщини упродовж кількох років теж, як й старожитності, досліджувалися за ініціативою Львівського Земляцтва братів -Рогатинців. Але якщо книжку про церкву вже випущено у світ, то "Старожитності Рогатинщини" ще чекають свого видання. Скористаємося текстом Василя Слободяна з книги "Храми Рогатинщини" і дещо процитуємо з нього: "Найдавнішою писемною згадкою з описом церкви є акт вітизації з 1740 р. У ньому сказано, що церква невідомо чиїм коштом і коли була збудована, давня, мурована, а дах на ній новий і повний іконостас новий, сницерської і малярської роботи".

Ширший і конкретніший опис церкви знаходимо в акті вітизації 1760 р., який здійснив о. Микола Шадурський. Візитатор навіть звернув увагу на підлогу, яку було давно викладено з цегли і що у наві та бабинці квадри з каменю недавні. Згадує, що на захід від церкви розташувалася дубова дзвіниця. Документом від 1803 р. зафіксовано, що під церквою була крипта. Право на користування церковною будівлею і на відправу у ній Богослужінь парохія 4 вересня 1754 р. отримала писану ерекцію від дідича Михайла Свірського. Водночас візитатор митрополичої консисторії відзначив, що на ті часи Чесниківська церква була єдиною мурованою серед сільських храмів у Рогатинському повіті. Друга мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці діяла у Рогатині.

Розуміючи, що не всі читачі матимуть змогу прочитати книгу "Храми Рогатинщини", тому продовжимо цитувати опис старої Чесниківської церкви, яку місцева традиція називає Вознесення Господнього, інколи іменується ще св. Миколая, хоч документально її титул — св. Архангела Михаїла: "Стара однойменна церква розташована на пагорбі з краю села. Мурована, з попелястого вапняку споруда, тридільна, з прямокутною навою, бабинцем наближеним до прямокутника, дещо звуженим до входу та гранчастим коротким титарем. Вкрита церква схилими ґонтовими дахами, над навою — наметовим пірамідальним ґонтовим дахом з двома заломами."

Далі автор книги Василь Слободян зауважує, що церква мала гладкі тиньковані стіни, з глибокими нішами прямокутних віконних