На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст, 32-33

використали це право, почали засновувати свої культурницькі товариства. Найбільш впливовим на українське населення Галичини було організоване у 1868 р. Товариство "Просвіта", що ставило собі за мету разом з поширенням серед народу освіти, виховувати його у національно-свідомому дусі. За 10 років свого існування "Просвіта" заснувала понад 2000 своїх філій, повідкривала по селах читальні, бібліотеки, видала з друку чимало книжок і змогла занести світло освіти, науки до найвіддаленіших околиць краю, посприяти вихованню українського патріотизму серед населення. Конкретнішу мову про Товариство "Просвіта" поведемо трохи згодом.

Дуже впливовим було "Наукове Товариство ім. Шевченка", яке розпочало свою діяльність у 1873 р. Його головна заслуга, що відродило українську історію, започаткувало наукову діяльність українців у різних галузях.

А "Українське Педагогічне Товариство", відтак "Рідна школа", Товариства "Сільський господар", "Союз Українок" наполегливо займалися освітою, розвитком культури, промислів, кооперацією тощо. Про їх зародження та розвиток у Чесниках теж розповімо згодом, а поки що зауважимо, що всі оті зміни не могли не вплинути на політичну ситуацію. Великим досягненням було те, що українці вибороли право та можливість обирати своїх послів як до Віденського парламенту, так й Галицького у Львові сойму. І хоч небагато могли чогось зробити для свого народу посли, все-таки поступово вони міняли ситуацію у політичному плані.

Про посольську діяльність українців можемо вести мову вже в останній чверті XIX ст., але до того, галицькі селяни, у тому числі й жителі Чесник, мали сподівання тільки на Божу допомогу і допомогу святої церкви...

Духовним джерелом чесниківчан була сільська церква святого Вознесіння — найдавніша історико-архітектурна і сакрально-культурна пам`ятка на Рогатинщині, яка збереглася до наших днів. Церкву ще титулують на честь св. Архангела Михаїла. Мабуть це сталося під впливом нової церкви, яку збудували і посвятили в 1911 р. Та якби там не було, у Шематизмі Львівської архиєпархії приміром за 1879 р., коли ще нової церкви не було, записано, що в Чесниках є мурована церква св. Михаїла. Двояке титулування церкви — народне і офіційне трапляється нерідко, такі приклади маємо у Данильчу, в Черчу, Добринові. Це засвідчує, що народна традиція стійка і довготривала. Що стосується старої чесниківської церкви, то її назву ще також пов`язують із св. Миколаєм. Проте на охоронній таблиці, що вмонтована у стіну, церква титулюється Вознесенською. Дослідники сакрального мистецтва та будівництва твердять, що церква дуже давня, окремі з них датують її XIV ст. хоч перша згадка на письмі про неї походить з податкових реєстрів 1578 р., що дало підставу львівському церквознавцю Володимиру Вуйцику думати, що церква збудована в XVI ст.

Перш ніж торкнемося мистецької цінності церкви, ще раз звернемо увагу, що у давнину вона несла двояке насищення — була культовою і оборонною спорудою. Досить на церкву глянути, як кидається у вічі її фортечне обличчя. Тому церква не раз була об`єктом дослідження спеціалістів цієї галузі. Остання така дослідницька експедиція у Чесниках відбулася ЗО травня 1998 р. її організувало Львівське Земляцтво братів-Рогатинців, а натурні обстеження провели фахівці Львівського Товариства прихильників фортець і палаців. Нагадаємо, у складі експедиційної поїздки брали участь: доктор історичних наук, директор Центрального державного історичного архіву України у Львові Орест Мацюк, досвідчений археолог Михайло Рожко, художник Микола Козурак, фотограф  Володимир Ольхом`як, від Земляцтва братів-Рогатинців — уродженець  Підмихайлівців Ярослав Польовий і Роман Коритко з Черча.

Допомагали — учитель історії Рогатинської гімназії Іван Мединий і краєзнавець Михайло Воробець.

Зішлемося на висновки експедиційної групи і письмове заключення археолога Михайла Рожка. Воно базується на варшавських документах за 1881 р., в яких є згадка, що в XVII ст. у Чесниках, у садибі дідичів Казановських існував замок. І хоч на цій території розкинулися споруди колишнього колгоспу, тепер СВГК ім. М. Грушевського, місцеві жителі Чесник досі це місце називають Замком. Колись поруч з замком був панський двір. Повторимо, що сліди будь-якого оборонного укріплення зруйновані.