На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст. 22-23

Негативно на розвитку сіл відбивалися постійні війни, які велися у Галичині. Люди страждали не тільки від татар та турків, але й від польських військових загонів, що не лише грабували села, але й нерідко знищували панські маєтки.

Господарським і адміністративним центром села був панський двір, у ньому вершилася доля всіх селян. Сільську громаду у королівських містах та селах очолювали так звані отамани, у приватних, себто поселеннях, які належали дідичам — солтиси. Про те і отамани, і особливо солтиси, повністю залежали від своїх сюзеренів, тому й сліпо виконували їх волю.

Юридично польська шляхта панувала у Галичині з 1387 по 1772 рр. Це були страшні століття неволі. Дідичі, їх прислужники все більше і більше нахабніли, знущалися над людьми, зневажали їх гідність, віру, національність. Тому недивно, що доведені до відчаю селяни, не раз чинили опір, відмовлялися виходити на панський лан, а деколи бралися за вили та коси. Були випадки, що вбивали панських посіпак, підпалювали складені на ланах полукіпки, копиці з сіном, а то й пускали з димом фільварки. Зрозуміло, що такі стихійні виступи зазнавали жорсткого придушення. їх ініціаторів вішали, садили на палі, стинали голови.

Наймасштабніший селянський виступ селян, у тому числі Чесник, припав на середину XVII ст., коли розпочалася національно-визвольна війна українського народу під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького. Селяни не тільки мстили своїм кривдникам, але й вливалися до козацького війська.

Так минали століття за століттям і чим більше посилювалася експлуатація селян, знущання над українським населенням, тим слабшала королівська держава. Панки та підпанки, що звикли діяти на власний розсуд, не хотіли визнавати королівських законів, нехтували ними. Головне, що не давало їм спокою — потяг до збагачення. Тому й часто чинили напади на своїх, подібних їм сусідів. Свавілля шляхти не знало меж. З іншого боку, польські королі виявилися нікудишніми політиками, замість того, щоб дбати про свій народ, зокрема про населення східних кресів, оберігати його від знущань дідичів та феодалів, вони їм потурали і тим самим рубали під собою гіляки, на яких сиділи.

Тому Польща як держава у середині XVIII ст. настільки змізерніла, що могутніші сусіди вирішили розчленувати її і прибрати до своїх рук галицькі міста, села і все населення.
Що являли собою галицькі, зокрема рогатинські села середини XVIII ст.? Були бідними, люди тяжко працювали, ледве зводили кінці з кінцями, панувала висока смертність. Села майже не розвивалися.

Приміром, у Чесниках у 1753-1759 роках налічувалося 70 дворів. Таким було село напередодні першого поділу у 1772 році Речі Посполитої.
Щодо кількості населення, то чогось конкретного сказати неможливо, бо поляки такого перепису не проводили. Відомо тільки, що у 1760 році   вони переписали євреїв. Це було продиктовано податковими інтересами держави, бо євреї, які вміли збагачуватися, таїли від держави  свої прибутки. Тому польський сейм у 1764 р. установив розмір податку — 2 польських злотих від особи. Були створені спеціальні комісії, які по всіх селах вишукували людей єврейської національності, до  списку вносили і старих, і дітей. У Чесниках на той час проживало 15 євреїв.

Згідно з першим розподілом Польщі Російська імперія загарбала  всю велику Україну, а австрійський цісар прилучив до своїх володінь польські, разом з Галичиною, території. Навіть на їх основі створив єдину адміністративну одиницю, до якої ввійшла Східна з українським населенням Галичина. Таке штучне поєднання галицьких земель з польськими у майбутньому тяжко відбилося на нашій історії...

Адміністративно Галичина розділилася на 19 циркулів, на чолі стояли старости. Вже через сім років після захоплення Галичини австрійський уряд провів перепис населення, який зумовлювався оподаткуванням усіх міст та сіл. Через 20 років перепис населення  проведено повторно. У 1799 р. у Чесниках разом з Лопушною Проживало 823 мешканці. Крім того, у Чесниках налічувалося 42 особи римо-католицької віри. Незрозуміло, що трапилося з євреями.

Чомусь зазначено, що їх було тільки двоє — то щось неймовірне. Очевидно вкралася якась помилка.
Австрійські власті любили проводити адміністративні реформи. Забігаючи наперед, сповістимо, що 1867 р. Галичину поділили на повіти, зокрема у її східній частині було створено 51 повіт. Повіти, у