На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст. 14-15

королівську грамоту на 200 гривень, що надавало йому право володіти містом Рогатином, його передмістями Бабинцями й Вербилівцями, а також селами Потоком, Черчем, Старим Рогатином, Рудою, Добриновим, Підвинням, Месниками, Путятинцями й Настащином у Галицькій землі..." У грамоті є припис, що Микола Парава зобов`язаний служити тим ґмінам, як служили його попередники... Грамота завірена королівською печаткою. Серед названих імен фіґурує Івашко-Богдан. Таким чином з цієї грамоти дізнаємося, що попереднім власником Чесник був державець Івашко-Богдан. Річ у тім, що Богдан Рогатинський, подекуди званий Івашком, виступав зі зброєю проти польського короля через що й був позбавлений своїх володінь.

Після конфіскації маєтностей Богдана Рогатинського їх власне й одержав Микола Парава. Польський король Владислав Ягайло 24 серпня 1432 р. записав йому 200 гривень на шістьох селах: Янчині, Бачеві, Стратині, Кореличах, Матієві і Жидовичах. А 24 червня 1433 р. ще 200 гривень на Рогатині і його передмістях, а також у селах: Бабинцях, Вербилівцях, Потоці, Черчу, Старому Рогатині, Руді, Дібринові, Підвинні, Чесниках, Путятинцях і Настащині.

З того часу Чесники стають власністю польських вельмож і з часом переходять з рук у руки. Так, у 1426 р. село належало Якову з Аюбина, а вже наступного року - Ядвизі з Любина. У підневільні часи Чесники мали багатьох власників, відомості маємо не про всіх, бо село (бували роки) переходило з рук у руки і не всі імена поки що знайдено в архівних документах. Але відомих дідичів згадаємо обов`язково. Додамо, що згідно з тодішнім територіальним поділом село належало до домінії Чесники Бережанського циркулу Рогатинського повіту.

Одним з найдавніших дідичів Чесник був Микола Петриловський, земельний Галицький суддя, ім`я та прізвище якого згадується ще в 1497 р. Про нього писав у "Хроніці Рогатинського повіту" (квартальник за січень-березень, ч. І) за 1929 р. дослідник рогатинської шляхти Пшемислав Домбковський у статті "Стжечоновичі-Жолковичі" із серії "Дзеркала шляхетські". Зокрема у статті автор розповідає, як три брати Олекса, Іван і Станко Стжечонові, власники села Данильча і Жовчева нашкодили своєму сусідові Миколі Петриловському, дідичеві Чесниник. Вони ліквідували границю, порозкопували кіпці, себто горбки, які відмежовували володіння Чесник від Жовчова.

Відомі також імена дідичів, зокрема Михайла Свірського, який у 1754 р. видав ерекцію на право відправляти у церкві Богослуження, Андрія та Дмитра Казановських (Хшановських). Власне з цими дідичами пов`язують оборонний замок, який збудували в Чесниках. Крім того, Дмитро Казановський — перший власник села, чиє прізвище у якості патрона Божого храму появилося на сторінках книги Шематизму Львівської архієпархії, що почала виходити з 1882 р. Наступниками Д. Казановського були: Станіслав Мальчевський (1862 р.) Олена Мальчевська (1888 р.), Франц і Марія Мелінські (1902-1927 рр.).

Родина Мелінських дуже довго володіла селом, їх спадщина переходила до дітей та внуків. Про окремих дідичів вдалося натрапити на короткого роду інформації у Варшавському та Краківському архівах. Їх на наше прохання розшукав учений і архівознавець зі Львова Петро Сіреджук, за що висловлюємо йому велику подяку. Йдеться про те, що Станіслав Мальчевський зобов`язувався підтримати на виборах 4 лютого 1867 р. до крайового сейму кандидата в посли Альфреда Гауснера. Друга згадка стосується дідича Андрія Казановського (Хшановського). У ній є повідомлення, що 31 березня 1809 р. до чесницької домінії належали села Данильче і Жовчів. Тоді, себто в 1805 р. у Чесниках було 99 родин, у них проживало 289 осіб.

Знайдено в архівах також документ про те, як у 1803—1804 роках у Чесниках і сусідських селах споживали горілку. Конкретно записано, що з 17 листопада 1803 по 18 листопада 1804 р. у Чесниках шинковано 500 гарнців горілки, у Лопушній — 115, у Данильчу 110. Спиртне люди купували у шинку. Але вже у 1805 р., коли збільшилися податки, люди купували горілку значно менше, бо як записано у документі, грошей бракувало на хліб. Маємо також повідомлення, що в 1853 р. ріка Гнила Липа вийшла далеко з берегів і наробила ближнім селам чимало лиха.

І ще два цікавих для чесниківчан документи: в одному, що стосується 25 лютого 1865 р, є опис сільської сажевої розміром 30 -  70 мл печатки, у середині кола з написом німецькою мовою "GEM".